Письмо ПутинуPosted in Blog SB on 18 Апреля 2014 Автор: Administrator
В письме, размещенном на официальном сайте Славутичской городской администрации www.e-slavutich.gov.ua, Удовиченко В.П. призывает Путина опомниться и остановить любую эскалацию насилия и агрессии, провести экстрадицию экс-президента Украины Януковича и др. Пане Президенте!Події в Україні останнього часу є, без сумніву, епохальними і не тільки для українського народу. З одного боку – величезні, багатоаспектні, великозначущі, життєво важливі проблеми для українського суспільства в цілому, а з іншого – для кожного громадянина, кожної пересічної людини зокрема. Безперечним історичним фактом є те, що українці залишаються вірними собі, через усю історію існування в боротьбі за волю, кращу свою долю, культуру і, звісно, що за мову, свою ідентичність нації по великому рахунку. Ми ніколи в історії не зазіхали на чиєсь, не були проти інших культур, ми завжди захищали своє! Чому ж тоді для багатьох з Вас так ненависна і неприйнятна є Україна, її столиця Київ – матір міст руських, наша щира, доброзичлива, мелодійна, красива, справді солов`їна українська мова? Чому хтось хоче у нас забрати наше святе право бути українцями, жити на своїй, з покон віків благодатній землі, розмовляти, думати, мріяти на своїй мові? Чому моя мова не є офіційною, робочою мовою в Страсбурзі? Чому? Звісно, не повинна бути принижена, пригнічена в будь-якій державі мова меншин і це забезпечується Європейською Хартією мов і доброю волею. Прикладом є територіальна громада міста Славутич, міста чорнобильців, представників 49 націй і національностей, які пов`язали свою долю з маленьким українським містечком, державою Україною і які прикладають величезні зусилля, перетворюючи всю систему навколо Чорнобильської АЕС до екологічно-безпечного стану, забезпечуючи екологічну безпеку світу. Вони самі, їхні діти, онуки живуть вже 27 років в єдиній, дружній сім`ї, більшість з них володіють (особливо підростаюче покоління) і українською, і російською, і англійською, і французькою та іншими мовами. Має постійний розвиток і російська культура. Славутич – багатокультурне місто. Але державна мова, з урахуванням, інколи навіть і трагічних, уроків історії для української державності, має бути лише одна – українська! Тільки в цьому разі ми будемо мати історичну справедливість. І для пересічної людини це абсолютно зрозуміло. Але політики і «політикани», які за 23 роки незалежності України не приклали хоча б невеликих зусиль в знак поваги й шани до державності, не спромоглися це зробити і навіть освідомити значення для українців їхньої мови. Чи може майбутнє для них бачиться в іншому, в своїй правді??? Що їм до людей, а тим більш, до високих матерій! Висновок не потребує зайвих доказів: той, хто хоче займатися політикою, зобов`язаний знати державну мову. Це – принципово! А нове покоління, в якій частині країни воно б не жило, переконаний без зайвих доказів і зусиль, виконає свій обов`язок і усвідомлено опанує українську мову – мову Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка і багатьох - багатьох видатних постатей українського народу. А сьогодні моє звернення просте: зупиніться! Минуть роки, десятиліття, пройдуть кризи, але те, що Ви робите по відношенню до українців, залишиться в душах, в історичній пам`яті, в свідомості на століття. Завдяки Вашим діям великі народи можуть стати ворогами на віки. Хто виграє? Хто переможе? Хто здобуде хоча б щось? Пам`ятаймо, що все починається, відбувається і завершується в сфері людських відносин і стосунків. Час ще є! Час прийняти виважені рішення, навіть якщо заради майбутнього народів, прийдешніх поколінь прийдеться поступитися своїми власними принципами:
Конче необхідно зрозуміти ще одну історичну дійсність, а саме те, що в геополітиці Україна має споконвічних сусідів; зі Сходу – Росія, із Заходу – Польща, країни ЄС... А це означає, що ми приречені мати добрі стосунки з усіма. Чому це не зрозуміло? Зрозумійте! Відчуйте! Ми Україну не втратимо і не віддамо! І якщо нашому поколінню потрібно буде покласти життя на полі брані, ми зробимо це з Великою Честю, Шаною і Святим обов`язком перед усіма поколіннями величезної історичної нації Українців! З надією та сподіваннями на людське розуміння Володимир Удовиченко |